Блакайте про все, що забажаєте. В межах правил.
  • Дата создания
    31 января 2011
  • Топиков
    75
  • Ограничение на постинг
    0.000
  • Категория:
    Gameplay.org,ua

Погляди на життя, самоактуалізація та досконально-кардинальна зміна особистих цінностей

Почалось все так (Olex):
Поштова скринька:
В тебе день народження минув, але поздоровляю все рівно! Нехай туман неспокою та пристрасті земної не занепокоїть душу твою, що немов кристально-чиста темрява духів природи полонить! 8-Число безкінечності та вічної досконалості природи.

Питання: Чи немає в тебе випадково оригінального диску «Eleven Years Among The Sheep»???????

Далі (Kiber):
Вельми вдячний за привітання.

На жаль, дисків не держим-с (
Потім (Olex):
Доброго здоров'я! Можеш сказати, які альбоми люцифуґума варті уваги? Доречі, тобі ще ніхто не казав, що ти із довгим волоссям, ну дуже на Hyoztа схожий? Чи не наштовхнувся я на якусь таємницю???
Після того (Kiber):
Відносно Lucifugum варте уваги все, що до 2003 року ІМХО. «Нахристихрящях», «На крючья да в клочья!», "…А колесо всё скрипит…", «Социопат: философия цинизма».

А відносно якоїсь таємниці — хто його знає ;)
Читать дальше

Типологія стратагем мислення у контексті державотворчих інтенцій

Ярослав Мельник
Наталія Криворучко

Типологія стратагем мислення у контексті державотворчих інтенцій

На сучасному етапі розвитку гуманітарної науки менталітет нації є одним із ключових об'єктів дослідження у різних галузях знань — лінгвістиці, психології, етнології, культурології, філософії, політології, логіці, теорії штучного інтелекту та багатьох інших [1, 2]. Наукові розробки пропонують низку підходів до інтерпретації цієї категорії. Причиною активної уваги авторитетних вчених до ментальності є прагнення збагнути специфіку способу, стилю та стратегії мислення тієї чи іншої нації. Саме тому в науковій практиці існує розгалужений ряд розуміння і тлумачення цього поняття. Смітюх Г. та Стрілецький В. ментальність визначають як «характер та лад людського мислення, що реалізується на рівні свідомості, але базується на структурних елементах сфери підсвідомого, що включають в себе архетипи як окремої особистості, так і етносу в цілому» [13].

У великому тлумачному словнику сучасної української мови категорія ментальності подається як: 1) інтелектуальні розумові здібності; 2) психіка, психічна сила [1, 518].
Інші дослідники під ментальністю розуміють «структуру репрезентації знань в довгочасній пам»яті, яка відповідає структурі представленої ситуації й інтегрує інформацію всіх сенсорних систем і загальне знання про те, що є можливим у навколишньому світі. Ментальна модель ґрунтується на сприйнятті людиною світу залежно від самого світу і її знань, досвіду (тобто межі наших моделей є межами нашого світу)" [12, 380].

Антонюк О. ментальність визначає як «відносно цілісну сукупність образів, уявлень, оцінок, ціннісно-смислових утворень і „своєрідних правил життя“, які є специфічним відображенням дійсності і зумовлені особливостями життєдіяльності індивіда, етносу, нації тощо в певному географічному і культурно-історичному середовищі [9, С.466].
Досліджуючи ментальність як явище, в основі якого міститься лінгвістичне начало, Колесов В. інтерпретує її як світогляд у категоріях рідної мови, в якому поєднуються інтелектуальні, духовні й вольові якості національного характеру в його типових проявах [5, 14].

Соціологи в основу ментальної структури покладають сценарії та моделі суспільної поведінки і ментальність визначають як „соціально-психологічні характеристики суспільного суб“єкта (людини, етносу, класу, ін. великих соціальних груп), які знаходять свій вияв у способі та характері мислення, соціальних та психічних установках та поведінці» [14, 173].

На думку Бойченка І. «ментальність — це полісемантичне поняття для позначення глибинного рівня людського мислення, що не обмежується сферою усвідомленого й сягає у несвідоме» [4, 245]. Усі дослідники, даючи різні варіанти інтерпретації ментальності, сходяться в одному: ментальність — це специфічний спосіб світосприйняття та мислення, який сформувався впродовж тривалої історії розвитку і який виокремлює кожну національну чи етнокультурну групу й робить її унікальною та неповторною.

Беручи до уваги сучасні геополітичні та глобалізаційні явища, наголошуємо на тому, що ментальність з точки зору соціально-політичних процесів повинна бути однією із найактуальніших проблем. Одним з важливих аспектів окресленого кола питань є ментальність у контексті державотворення. Широкий спектр тлумачень ментальності як унікального способу мислення та світосприйняття пояснюється тим, що тією чи іншою мірою дослідження зазначеної категорії почалось ще в часи Платона, де філософ у своїй відомій праці «Держава» обґрунтував вчення про правління воїнів, філософів і ремісників. За Платоном, кожен тип правління займав свою нішу на певному етапі історичного досвіду, і кожному типові відповідали певні ментальні риси. Філософи, головною чеснотою яких є мудрість, керують суспільством; воїни (стражі) характеризуються мужністю і покликані захищати це суспільство; а землероби і ремісники, низьким душам яких притаманна хтивість, виконують господарські функції [11, 43]. Сьогодні ідеї Платона мають чимало опонентів, які критикують "ідеальні устрої" держави. Так, Карл Поппер називає його головним ворогом відкритого суспільства, бо саме через цю модель на певній стадії свого розвитку найбільш схильна перерости у тоталітаризм. Cуспільним ідеалом К.Поппера є «відкрите суспільство» — суспільство влади розуму, свободи, рівності, справедливості. «Відкрите суспільство», за К.Поппером, базується, насамперед, на інструментальній раціональності, десакралізації соціальних і політичних норм і процедур, можливості зміни соціального статусу його членів [10, 43]. Але очевидним та беззастережним є те, що світ, у ментальному сенсі, є багатоликим, і усі етнокультурні та державні системи наділені, окрім інших, ще і унікальним типом мисленнєво-ментальної поведінки.

Однак не варто поспішно опонувати Платонові і звинувачувати в тоталітаризмі. Сучасна гуманітарна наука дозволяє переглянути значний обсяг усталених понять і категорій з висоти набутого досвіду та нової методологічної парадигми і внести корективи. У такий спосіб можна відкорегувати і наше знання про історію, культуру, світогляд та багато іншого.
Світоглядні основи дослідження української ментальності розкриті також у працях Г.Сковороди, Т.Шевченка, М.Костомарова, П.Куліша, М.Драгоманова, В.Липинського, Б.Грінченка, О.Духновича, І.Франка, М.Грушевського, Д.Донцова, В.Вернадського та ін.

Станом на сьогоднішній день категорію ментальності у етнокультурному, мовному, політичному ключі розробляють в Україні такі дослідники як В.Колесов, Г.Гетало, О.Красовська, Є.Макаренко, Н.Михайловська, М. Чепа, А.Шведова, І.Бичко, В.Васильєва, Л.Гамаль, В.Кононенко, В.Храмова, О.Стражний, Т. Ткачук, Я. Мельник та ін.




Зтиряно із — http://zhurnal.lib.ru/m/melxnik_j_g/mental.shtml
Читать дальше

І росіяни про це говорять "Под руководством Путина реализуется новая катастрофа"


Основатель Российского государственного гуманитарного университета, один из создателей историко-просветительского общества «Мемориал», профессор Юрий Афанасьев.
— В нынешней России, после большевизма, после «брежневизма» или в процессе нынешнего «путинизма», возможно ли какое-то национальное согласие, и на какой почве.
Юрий Афанасьев: Это вопрос насколько актуальный, настолько и, как он видится на сегодняшний день, бесперспективный. То есть мне кажется, что никаких оснований для так называемого национального согласия сегодня, ну, по крайней мере, я не вижу. Таких сил, которые работали бы на консолидацию общества, их не заметно. Вот что касается сил, которые объективно или субъективно работают, наоборот, на дезинтеграцию, на разобщение, центробежные силы, их достаточно много. Причем они необязательно национальные по своему характеру, они самые разные. Они есть и в министерствах, и в ведомствах, и во всевозможных кланах, и в регионах, и в таких мощных корпорациях, как даже «Газпром» и так далее. И этому есть свои объяснения, с моей точки зрения. А вот сил, которые действовали бы в противоположном направлении – в направлении консолидации, интеграции, ну, может быть, я как-то не усматриваю, может быть, я не способен их усмотреть, но, с моей точки зрения, таких сил нет.
Их нет потому, что само российское общество, будучи максимально, предельно атомизировано, с одной стороны, а с другой стороны, будучи структурировано при всей этой атомизации, будучи структурировано на разных совершенно основах – на основах корпоративности, клановости, криминальности и так далее, но все эти способы объединения не работают на интеграцию и на консолидацию, а работают ровно в противоположном направлении.
Читать дальше

У Києві показали антиукраїнський фільм "Ми з майбутнього-2"

Росіяни зняли фільм про своє бачення української історії і образилися, що їх не сприйняли. У фільмі всі росіяни — хороші, а упівці — погані.

http://tsn.ua/ukrayina/u-kiyevi-pokazali-antiukrayinskii-film-mi-z-maibutnogo-2.html
Читать дальше

Робота для кодера

Для львівських людей: робота для кодера

Мені потрібен кодер php/javascript html/css
Глибокі знання — не обов'язково, мона початкові знання (ооп було б бажане) + бажання вчитись
Робота в Львові, в офісі, постійна
Зарплата: 2000 — 4000 грн.

Відписуйтесь
Читать дальше

А ВИ вже захворіли A/H1N1?

Таку паніку відносно Свинячого грипу підняли. В аптеках нема ліків, все скупили і, як наслідок, народ їх бомбить. В метро без пов*язок не пускають, Залізничний транспорт стоїть, всі збори людей відміняють, навіть давно заплановані концерти та мітинги, що стосувались виборів...

УРА! Це паніка! :lol:
Читать дальше

Google Translate

Знаєте, навіть не знав, куди запостити тему, чи в гумор, чи сюди, вирішив сюди, так як це не лише смішно, а й одночасно сумно..
Працюючи з англомовними клієнтами, або спілкуючись з англомовними знайомими, приходиться користуватись сабжом (з англійською не дуже)..
І Гугле часом так переклада, шо то ппц… Кілька прикладів:
Thank you — Спасибо (так так, я на українську перекладаю)
sexier — сексуальнєє

і т.д. вже не памятаю… якшо чесно — нема слів %)
Читать дальше